Ціна держави

Ваш рахунок від держави за 2016 рік

Доходи розширеного бюджету (з урахуванням позабюджетних фондів) 2016 року становили 37.2% ВВП, або 867.4 млрд грн. Це набагато менше порівняно з 42.5% ВВП 2015 року. Ставку ЄСВ зменшили до 22%, проте утримання пенсіонерів залишається основною статтею видатків. Дефіцит державного бюджету 2016 року становив помірні 3% ВВП, або 70.1 млрд грн. Навіть з урахуванням націоналізації Приватбанку дефіцит розширеного бюджету (у тому числі квазіфіскальні операції) скоротився вдвічі до 5.2% ВВП порівняно з 8.9% ВВП 2014 року.

Бюджетний процес-2016 – традиційне порушення процедур

Зазвичай процес ухвалення нового кошторису відбувався здебільшого з огляду на політичну доцільність. Повага до процедур залишає бажати кращого. Терміни розгляду та прийняття бюджету були дуже стислі. Кошторис до останнього моменту тримали в секреті. На ознайомлення з ним і на його прийняття у парламентаріїв було всього два тижні. Щоправда, бюджет-2016 ухвалили до Нового року, а підписаний він уже був 25 грудня 2015 року. Упродовж бюджетного року фіскальний план країни суттєво змінили. Так, у Закон про державний бюджет-2016 вносили зміни 13 разів. Упродовж року кошторис збільшився на 2.2%, або на 12.8 млрд грн за доходами та на 2.0%, або на 13.6 млрд грн за видатками передусім через перегляд соціальних стандартів. Ще 26.4 млрд грн, або 3.9% бюджету уряд перерозподілив між 315 програмами (63.5% загальної кількості) без внесення змін у закон про державний бюджет.

Доходи розширеного бюджету-2016

Громадяни сплатили більше податків у магазині

Для середньостатистичного платника податків 2016 року вартість утримання держави зростала трохи повільніше, аніж загальні доходи розширеного бюджету. Зокрема рахунок від держави для працюючого українця скоротився на 1.8%, або на 934.6 грн (порівняно з 2015 р.) до 50.2 тис. грн (49.4 тис. грн 2015 р.). Основна причина – зменшення ставки ЄСВ майже вдвічі до 22.0%. Загалом 2016 року в середньому відрахування із зарплати становили 28 329.6 грн, що на 15.6%, або на 5 222.7 грн менше, аніж 2015 року.

Щоправда, менші податки із зарплати компенсували ростом податків у магазині, як-от ввізне мито та ПДВ. Пожвавлення економіки призвело до пожвавлення імпорту, який у доларовому еквіваленті збільшився на 4.6% 2016 року. Додаткові доходи забезпечила інфляція/девальвація: гривня девальвувала на 17.0%, ціни підвищилися на 13.9%. До того ж 2016 року вкотре було підвищено ставки акцизного податку. У середньому в розрахунку на одного зайнятого 2016 року сплачено 21 871.6 грн податків на споживання (ПДВ, акциз, ввізне мито). У результаті працюючий українець у середньому сплатив у магазині податків на 5 820.6 грн більше, аніж 2015 року.

Трохи скоротилося податкове навантаження на бізнес. За рахунок бізнесу та адміністративних платежів 2016 року бюджет отримав 41.1% своїх доходів. 2015 року відповідна частка доходів становила 49.0%. У номінальному виразі відповідні обсяги доходів скоротилися на 8.3% (на 28.3 млрд грн) до 376.2 млрд грн. 2016 року не було 8.8 млрд грн сплати за ліцензії та впровадження радіотехнології «Цифровий стільниковий радіозв’язок ІМТ–2000 (UMTS)».

Трохи менше бюджет отримав від НБУ. 2016 року НБУ перерахував до бюджету 38.2 млрд грн свого «прибутку», що набагато менше, аніж 61.8 млрд грн 2015 року.

Місцеві бюджети нарощують доходи. Бюджетна реформа 2014 року мала свої позитивні наслідки для місцевих бюджетів. Місцеві доходи (без урахування міжбюджетних трансфертів) зросли на 41.7% (+50.2 млрд грн) до 170.6 млрд грн. Ріст відбувся передусім через податок на доходи фізичних осіб. 75% [1] сплаченого вами прибуткового податку перераховують у місцеві бюджети (60% спрямовують у бюджети району, ОТГ або ж міста республіканського та обласного значення, ще 15% – у бюджет області). У середньому це 8 396.46 грн (1/5 середньостатистичного рахунку від держави). Усього прибутковий податок забезпечив +47.9% приросту місцевих доходів 2016 року. Ще майже третина збільшення місцевих доходів відбулася за рахунок земельного податку (+16.9% приросту) та єдиного податку (+12.3% приросту).

Видатки розширеного бюджету-2016

Попри скорочення ЄСВ основною статтею видатків платника податку залишається соціальне забезпечення. Торік на цю мету було витрачено 45.9%. Основна причина такої структури витрат – пенсійне навантаження. Утримання літніх людей 2016 року обійшлося кожному платнику в 14 490.8 грн. Крім того, з 2015 року соціальні видатки також почали зростати через житлові субсидії. Зокрема 2016 року питома вага житлових субсидій і пільг зросла більш як удвічі з 2.3% бюджетних витрат до 4.8% У середньому на житлові субсидії з рахунку платника податків витрачено 2 406.2 грн. Від 8.3% до 9.5% (4 783.9 грн) збільшилися витрати на підтримку економічної діяльності [2] передусім через ріст видатків на дорожнє господарство та фінансування реґіональних економічних програм. За іншими напрямками структура загалом залишилася схожою до минулого року.

Місцеві бюджети сплачують не тільки зарплату та соцдопомоги. Видатки місцевих бюджетів 2016 року зросли на 48.3% (+70.3 млрд грн) до 350.4 млрд грн. У структурі видатків місцевих бюджетів найбільш відчутне зростання капітальних видатків (це видатки на інфраструктуру, енергоефективні заходи, забезпечення житлом, ремонт будівель бюджетних установ, благоустрій). Капітальні видатки зросли на 63.4% (+20.4 млрд грн) порівняно з 2015 роком до 52.6 млрд грн. У структурі видатків вони збільшили свою вагу на 4 в.п. до 15.0%. У зв’язку зі зростанням соціальних стандартів і житлових субсидій видатки на соціальний захист зросли в 1.5 разу (+33.4 млрд грн) до 99.8 млрд грн.

Щоправда, ефект від реформи для окремих місцевих бюджетів не був рівномірним. Так, наприклад, 2016 року обсяг депозитів місцевих бюджетів сягнув 15.9 млрд грн. Попри те більше половини цих депозитів (55.1%) належать місцевим радам п’яти областей: Дніпропетровська (4.3 млрд грн, або 27.1% усіх депозитів), Запорізька (1.4 млрд грн, або 9.0%), Полтавська (1.1 млрд грн, або 6.9%), Черкаська (1.0 млрд грн, або 6.2%), Вінницька (0.9 млрд грн, або 5.9%).

Пенсійний фонд: на державу не сподівайся, сам рук докладай

2016 року пенсійне навантаження зменшилося. Видатки скоротилися навіть номінально з 265.7 млрд грн до 253.5 млрд грн. 2016 року жінки на пенсію виходили вже в 57 або в 57.5 років, продовжувало діяти обмеження працюючим пенсіонерам , стримано індексацію на рівні прогнозованої інфляції (мінімальна пенсія зросла на 8.6% р/р), скасовано пільги новим пенсіонерам [3]. Чисельність пенсіонерів скоротилася на 3% до 11.9 млн осіб.

Попри всі обмеження пенсійне навантаження залишилося високим. Порівняно з 2014 роком пенсійне навантаження скоротилося з 17.4% 2013 року до 13.5% 2015 року. 2016 року воно становило 10.9% ВВП, що однак забагато в міжнародному порівнянні. Навантаження на зайнятого зросло з 1.28 до 1.31 пенсіонера. А ось пенсії залишилися невеликими: на 1 січня 2017 року середня пенсія становила 1 828.33 грн (+7.6% аніж рік тому), а більше половини отримувало менше 1500 грн. Це всього 35.3% середньої заробітної плати (прийнятний мінімум 40%) та менше, аніж встановлений прожитковий мінімум у 2.5 дол. США на день. Крім того, скорочення ЄСВ удвічі не дало суттєвого припливу додаткових доходів, які можна було б очікувати від детінізації, натомість 56% своїх доходів Пенсійний фонд отримав з держбюджету.

Квазіфіскальний дефіцит скоротився

Дефіцит державного бюджету 2016 року становив 70.1 млрд грн, або 3% ВВП. Розмір дефіциту розширеного бюджету був більшим через квазіфіскальні видатки. Зокрема на початку 2016 року уряд ухвалив додатковий випуск 14.3 млрд грн державних облігацій для збільшення статутного капіталу Ощадбанку та Укрексімбанку. Важливо, що цей крок не було узгоджено з МВФ. Ще 107 млрд грн наприкінці року додала націоналізація Приватбанку. Серед позитивів варто зазначити скорочення обсягів квазіфіскального дефіциту з 8.9% ВВП 2014 року до 5.2% ВВП переважно через те, що більше не потрібно було субсидувати НАК «Нафтогаз України».

Борг продовжував зростати

2016 року державний борг і далі зростав і наблизився до 2 трлн грн. Усього борг збільшився на 8.3% до 70.97 млрд дол. США. Оскільки ВВП України зростав меншими темпами, а долар здорожчав, то питома вага боргу за 2016 рік зросла з 79.4% ВВП до 82.6% ВВП [4]. Дві третини нових запозичень 2016 року було спрямовано на виконання боргових зобов’язань і фінансування дефіциту бюджету. Ще третина приросту відбулася за рахунок націоналізації Приватбанку.

Боргове навантаження на працюючого за 2016 рік збільшилося трохи вищими темпами, аніж загалом в економіці: на 9.0% до 4 344.9 дол. США (3 983.8 дол. США 2015 р.) через скорочення зайнятості. Зайнятому українцю наприкінці 2016 року потрібно працювати 22 місяці, щоб віддати свою частину державного боргу.

Місцеві бюджети

Місцеві бюджети також можуть позичати й надавати гарантії. Облік таких операцій не включено в статистику державного боргу. Таким чином на додаток до державного та гарантованого державою боргу місцеві органи влади нагромадили 5 млрд грн місцевих гарантій і 12 млрд грн місцевого боргу. Хоча де-юре центральний уряд не відповідає за місцевими зобов’язаннями, на практиці це не так очевидно і може потребувати додаткових видатків у майбутньому.

Уряд почав скорочувати приховані борги

Пенсійний фонд.

Торік уряд не тільки сплачував пенсії за 2016 рік, а й виплачував борги за пенсії минулих періодів. Справа в тому, що з 2007 року Пенсійний фонд почав брати з Державного бюджету більше грошей, аніж було заплановано. Пенсійний фонд брав ці гроші на умовах позики та обіцяв повернути. Таких обіцянок на 01.01.2016 нагромадилося 50.04 млрд грн. Ще 5.06 млрд грн було списано в 2010–2011 роках. 2016 року Пенсійному фонду вдалося повернути до бюджету 2.35 млрд грн старих боргів. Таким чином на початок 2017 року у Пенсійного фонду залишилося 48.05 млрд грн боргів, що еквівалентно двом місяцям пенсійних видатків.

Обсяги заборгованості з відшкодування ПДВ скоротилися

Обсяги заборгованості з ПДВ навіть трішки скоротилися (12.1 млрд грн на кінець 2016 р. порівняно з 12.9 млрд грн рік тому), що для української ситуації навіть дуже непогано. Важливо, що така позитивна тенденція спостерігається на тлі скасування спецрежиму для аграріїв і початку відшкодування ПДВ для них. Найбільшими отримувачами відшкодування 2016 року були аграрії та металурги, що фактично відповідає структурі товарного експорту. З десяти найбільших отримувачів рівно половина – агрохолдинги. Інша половина – меткомбінати та один виробник залізної руди.

Примітки:

[1] zakon2.rada.gov.ua, Стаття 29, пункт 2. Якщо ви проживаєте в Києві, то для вас спеціальне правило: до місцевих бюджетів перераховують лише 40% вашого прибуткового податку, решту отримує Державний бюджет.

[2] Згідно з функціональною бюджетною класифікацією. Категорія включає фінансування заходів на підтримку економіки в широкому сенсі – від створення інфраструктури до надання субсидій підприємствам.

[3] Держслужбовці не могли водночас і працювати, і отримувати пенсію, працюючі пенсіонери отримували 85% пенсії, не мали можливості перерахувати пенсію.

[4] Через девальвацію в національній валюті боргове навантаження зростало швидше – на 22.7% до 1929.76 млрд грн.



Розсилка: