Ціна держави

Боротьба з розкраданням бюджету неможлива без змін до закону «Про відкритість використання публічних коштів»

На круглому столі за участі урядовців та громадських активістів директор з розвитку «Ціни держави» Євген Шульга окреслив головні перепони, з якими ми зіштовхнулися під час дослідження прозорості роботи державних підприємств.

11 лютого 2017 року минуло два роки від набуття чинності законом «Про відкритість використання публічних коштів». З цієї нагоди дослідницький центр «Ейдос», «Реанімаційний пакет реформ» та фонд «Відродження» зібрали представників влади та громадянського суспільства на обговорення стану виконання закону та подальших шляхів підвищення прозорості використання коштів платників податків.

Попри те, що всі учасники круглого столу назвали Закон «Про використання публічних коштів» дуже корисним і передовим, поки що не можна вважати, що закладені в нього ідеї легко долають опір системи. Євген Шульга окреслив головні перепони, з якими зіштовхнулася «Ціна держави» під час дослідження прозорості роботи державних підприємств:

  • лише 20% державних підприємств звітують про використання коштів на порталі Є-data;
  • на порталі доступні обороти лише з рахунків у Казначействі, тим часом як підприємства можуть відкривати рахунки в інших банках, які не доступні для перегляду;
  • описи платежів не містять необхідних для аналізу даних, наприклад даних про кількість закуплених товарів, ціну закупівлі одиниці, докладні назви тощо;
  • покарання за порушення закону — 850 гривень — несумірне з обсягами можливих зловживань і тому не стримує від порушення закону.

Вікторія Конончук з Секретаріату уповноваженої ВР з прав людини (наш партнер у справі тиску на державні підприємства) та Валентина Сеник з Генеральної прокуратури розповіли про інші проблеми застосування закону, наприклад:

  • Кодекс про адміністративні правопорушення дає три місяці для винесення рішення суду в справах про порушення закону «Про відкритість…». При цьому суди перевантажені справами і три місяці справа може лише чекати призначеного засідання. У справах, де минув відведений термін розгляду, штраф на порушника не накладається.
  • Законодавство вимагає від працівників Секретаріату ВР особистого вручення протоколів про порушення, при тому що працівників лише 15, а підприємств-порушників понад півтори тисячі, і розташовані вони по всій Україні.
  • Державні підприємства часто не визнають, що дія закону на них поширюється. Деякі навіть замовили відповідні експертні висновки з юридичних навчальних закладів. (Утім, недавнє рішення Дарницького суду Києва про визнання державних підприємств розпорядниками публічних коштів сприятиме усуненню цієї перешкоди).
  • Навіть якщо суд визнає порушника винним і накладе штраф, законодавство не передбачає покарання за подальше порушення закону.

Дані Індексу непрозорості державних підприємств, який ми започаткували майже рік тому, підтверджують загальний стан виконання закону. Попри досить оптимістичний сплеск реєстрації у листопаді, у наступні місяці темпи реєстрації державних підприємств повернулися до попередніх значень. Тому наше похмуре передбачення про те, що на повне виконання норм закону знадобиться 8 років, поки що залишається в силі.

Частково на зниження темпів реєстрації вплинули технічні проблеми на порталі Є-data, через які він не працював з 6 по 21 грудня.

На щастя, на круглому столі також було представлено зміни до закону, який виправить названі недоліки. Законопроект (№5061), серед співавторів якого є директори організацій-партнерів «Ціни держави» Віктор Таран та Олександр Климчук, подано до Верховної ради й рекомендовано профільним комітетом до розгляду в сесійній залі. «Ціна держави» вітає намір вдосконалити законодавство про прозорість використання коштів платників податків і долучається до просування цього законопроекту.



Розсилка: